Я знаю, хочеться втекти Кудись туди, до синіх схилів... Піти, з'явитись знов. Знайти Нові рядки -дзвінкі та білі. Знайти себе? Знайти контакт З буденно-сірим надвідтінком... Із снігом плакати у такт, Мішати втому з відпочинком... Я знаю, хочеться нудьги - Куди ж без неї, це ж природно... В уяві зеленню луги Перекривають кисень з воднем... А над шляхами день у день У мимовільнім чергуванні Прокручують старих пісень Аж надто солодко в звучанні... Я знаю, хочеться пройти 100 метрів пішки й повернутись, Питаючи: для чого ти Не зміг від долі відвернутись? У ритмі джайву без кінця Проходять дні: квік-слоу - квікстепом... І б'ються втомлені серця, Не помираючи з вертепом... ...А вранці легко, без звикань Дрімати, вимкнувши будильник. І телефонних немовчань Збирати повний холодильник... Й іспансько-збуджений коктейль Зливати в сон і барви літа У спалах кадру, як рі-плей... Я знаю. Бо. Я хочу жити.